Україна - Угорщина - Хорватія

Продолжительность: 12 дней

Пробег: 4000 км.

ПУТЕШЕСТВИЕ СОСТОЯЛОСЬ НА АВТОМОБИЛЕ:Марка: Chevrolet 

Унікальність Хорватії у дивовижному поєднанні нових і старих міст. Тоді, як у нас нове плавно стирало давнє, лишаючи тільки окремі «старовинні острівці».

А сусідство двох геть різних міст в одному? Це вражає, чи не найбільше. Справді рідкісне видовище. Хочете переконатися? Шибеник. Одне з найбільших міст Далмації.

Кам’яні джунглі й «польоти» наяву

– Пардон, пардон, – туристи, які ще кілька секунд тому завзято чимчикували попереду, розвернулися і, ледве протиснувшись повз нас у вузенькій вуличці, подалися геть.

– Молодці, – кажемо ми, – і... йдемо далі.

Накрапає дощик, раптово впали якісь сутінки, кам’яний мішок стін дедалі звужується (у кого клаустрофобія – тут непереливки). О-о-о, дідько, темний тунель без жодного ліхтаря! Хоч в око стрель. І навколо – ні душі! Повний «цигель-цигель-ай-люлю».

Заблукати серед шибеницьких вуличок-стін-гротів, навіть за наявності вказівників – простіше простого.

Утім усі стародавні лабіринти густо заселені, що дивує неменше.

...Нарешті, вибралися, оговталися.

– Ала-о-ла-о-ла-о-ла-ла!!! – знову збило спантелику.

Зненацька з натовпу вилетів, несамовито лементуючи, напівголий чолов’яга (лише в набедренній пов’язці). І ну гасати. Тарзан! Звідкіля?

Так Шибеник розважає туристів. Влаштовує справжні середньовічні виступи артистів просто неба серед натовпу.

Хотіли міського середньовічного колориту? Отримуйте! Шибеник він і є шибеник. Цілком виправдовує власну назву.

А вже досвід у нього ще той – місто вперше згадується 1066 р. у літописах хорватського короля Петера Казимира IV. Тому Шибеник у ті часи часто звали просто – «місто Казимира».

І сьогодні, ставши вже центром Шибеницько-Кнінської жупанії, місто все одно нерозлучне зі своїм кумиром - одну з центральних вулиць прикрашає памятник улюбленому королеві.

Венеціанці, турки-османи, Австро-Угорська імперія, зрештою, сербо-хорватська війна не пройшли повз Шибеник. Звивисті круті вулички і провулки, що ніби скибочками нарізують місто-пиріг, кам’яні сходи, могутні стіни фортеці Святого Миховіла – власне з неї і виріс Шибеник – «бачили» ого-го скільки!

Отут, на вершечку 70-метрової скелі, де й примостилася фортеця,..

...кам’яні джунглі старого міста раптово уриваються – і Шибеник...

...змінює гнів на милість.

Летиш! Простір, ні, просторище – неймовірний! Але ж, до біса, гарно!

Місто розкинулося у Шибеницькій затоці недалеко від гирла ріки Крк. Тож чесноти Шибеника помножуються: тут є і море, і ріка, і озеро. Усі можливі водні задоволення можна отримати у трьох геть різних умовах.

А ще саме на вершечку Шибеника розумієш, як гармонійно поєднані стара частина міста з новою – з його сучасною архітектурою.

Що може бути розкішніше за «польоти» наяву? Невігласи – сюрпризи Шибеника ще не закінчилися.

Шедевр хорватської архітектури!

Перлина міста – Кафедральний собор Святого Якова, XV ст., який з 2000 р. під захистом ЮНЕСКО. Справжній сюрприз! Тільки заради знайомства з ним варто побувати у Шибенику.

Собор зводили понад сто років (1431–1555) кілька уславлених тогочасних архітекторів, які протягом століття змінювали один одного. Найвідоміші з них – Юрай Далматинець (тутешній, його музей можна відвідати у старому місті) і Нікола Флорентинець (з Флоренції).

Це єдиний собор у всій Європі, побудований методом підгону кам’яних глиб, який вперше застосував Юрай Далматинець.

Собор вдало поєднує ренесанс і готику (атож, вплив Італії відчутний). Невимовно просторий і високий всередині. Утім одна з його основних «фішок» – 71 голова важливих персон середньовіччя.

Ця оригінальна вигадка прикрашає фриз, який «опоясує» всю будівлю. Жодна з голів не повторюється! Сотні років тому їх витесав з каменю Юрай Далматинець, але й сьогодні вони справляють невимовне враження.

А «фішка» всього міста у тому, що стародавнє плетиво церков, вуличок, майданів – усю витівкову чарівність Шибеника – вдало використовують організатори найрізноманітніших концертів.

А також Міжнародного дитячого фестивалю, який відбувається тут щоліта.

Неподалік собору Святого Якова – міська Ложа (1533–1542), церква Святого Франьо...

...та церква Святої Барбари (1457–1461), де представлена колекція культового мистецтва. Найвідоміші – поліптихи (конструкції з частин, що складаються в алтарі собору) Блажа Юр’єва і Ніколи Владанова. З боку узбережжя...

...можна помилуватися палацом архієпископа (1439–1441), побачити старовинні morska vrata – міські ворота – вхід у Шибеник з боку моря. За бажання зазирнути до Княжого палацу (сучасного Міського музею, 1925). Як відмовитися?

Coffee break

А перерва на каву? Аякже! У самій філіжанці здавалося б нічого оригінального – кава як кава. Хіба мало таких випив кожен? Але атмосфера, антураж! Середньовічний середземноморський сад монастиря Святого Лоренцо посеред старого міста. Хіба забудеш? Витівки шибеницьких кам’яних джунглів варті цієї райської оази.

 Дісталися мальовничої кафешки після довгих лабіринтів, нагулявши апетит.

Утім кава, та будь-що, під антураж інших шибеницьких куточків, гадаю, не менш смачні.

...А під вечір остання порція витівок – злива! Під рясний дощ вийшли з «музею просто неба» до сучасних крамничок з прикрасами, звичних манекенів, суконь, парковок машин і вогнів бутіків – реалтішоу старого Шибеника скінчилося. Але в Хорватії чимало міст може похизуватися таким. Тож show must go on!